Карта сайта Главная страница Контакты

Новини

Маленька Інеса зі Львова у свої 12 років не поступається ні в чому одноліткам Маленька Інеса зі Львова у свої 12 років не поступається ні в чому одноліткам
16.11.2011

Хоча фізично, здавалося б, для неї це не до снаги – дівча народилося без обох рук.

5 років тому в рамках всеукраїнської акції, яку проводить Новий канал, Інесу Посисень за її жагу до життя й недитячу силу духу нагородили титулом "Гордість країни".

Опанувати максимум із того, що можна вміти в її віці, Інеса намагалася змалечку. Вже у 5 дівчинка могла легко заправити нитку в голку, підместИ хату, наліпити вареників. Нині має ще і справжнє захоплення – малює. Пальчики ніг так управно тримають олівця чи пензля, що малюнки з-під них виринають  за якісь хвилини. Хіба що розфарбовування забирає трохи часу.

Інеса Посисень, лауреатка премії "Гордість країни": - Я годину ще ні один малюнок не малювала. Менше, ніж годину.

Але товстою течка з малюнками практично не буває, Інеса їх роздаровує або віддає до школи на виставкИ. Хоча туди рідко ходить – задалеко. Сім’я живе в гірському селі Тухольці. Програму 6-го класу Інеса опановує з учителями індивідуально. Тому й мови не може бути про те, щоб вона не вивчила уроку, навіть коли їй фізично тяжко.

Марта Посисень, бабуся Інеси: - Взагалі не любить жалітися: вона ніколи не хвора, вона здорова, вона і грип коли має, то тільки одна температура її видає.

Неймовірну терплячість і жагу до життя Інеса виявляла ще з пелюшок. Лікарі сумнівалися, чи дитя взагалі доживе до наступного дня. Адже народилося ще й із серйозною вадою сечового міхура, яку досі вилікувати неможливо. 4 місяці її годували з піпетки. Лише в рік і 9 вона почала сидіти, але в 2,5 таки зробила перші кроки.

Галина Посисень, мама Інеси: - У неї дуже багато здібностей, багато планів, хобі. Напевне, всі гуртки, які тільки є у Львові, вона би всі їх провідувала.

Дівчинка дуже любить футбол, фори одноліткам дасть запросто. А м’яч у неї – іменний, від команди львівських "Карпат". Вона впіймала його під час акції для вболівальників.

Інеса Посисень, лауреатка премії "Гордість країни": - Мені хотіли за той м’яч 200 грн. дати, але я його не продала

Такі речі, каже, не продаються, як і повага. Здавалося б, надто серйозні фрази, як на дитину, але Інеса знає, про що говорить. Вона тяжче, ніж на свої недУги, перехворіла на невиконані обіцянки.

Галина Посисень, мама Інеси: - Багато обіцянок було – круїз по Європі Інеси. І взагалі ніхто не дзвонив, ніякого круїзу не було. Все, що їй могли дати, відпочинок, - то реабілітаційний центр, де потрібно було брати із собою подушку, ковдру, харчування.

А ще сім`ї обіцяли квартиру у Львові, щоб було де жити на час лікування в медінституті: це кожних 3 місяці по 2 тижні. Обіцяв 5 років тому особисто очільник Львівщини. Але вже 3-й змінився, а сім`я без помешкання. Маминої зарплати в сільській амбулаторії та пенсії самої Інеси вистачає ледь на ліки. Решта родина витягує завдяки господарству.

Кермувати подарованою родині автівкою – зараз нове захоплення Інеси. Мріями ділитися нині дівча не любить. А от щодо майбутньої професії говорить упевнено – хоче бути юристкою, навести лад, хоча б у виконанні обіцянок.

До списку



Голосуй!

Лауреати минулих років

Тату салоны в москве на http://tatusalon.info.