Лауреати

Олександр Чумаков

Почуття обов'язку

Гордість країни 2012 року

У севастопольського моряка Олександра Чумакова сліди від нападу піратів лишаться на все життя. Два роки тому німецьке судно «Полонія», котре перевозило якірні ланцюги для бурових установок, атакували пірати. Вони захопили «Полонію» біля берегів Нігерії, відкрили хаотичну стрілянину, вивели з ладу зв'язок і навігацію. Моряків побили та, під дулами автоматів, наказали стрибати в піратські човни. Олександр Чумаков, другий помічник капітана, розумів, що стрибати морякам смертельно небезпечно – всіх могло затягнути під гвинти. І він, ризикуючи власним життям, але рятуючи команду, натиснув на кнопку, котра опустила трап у воду. За це Олександр одержав декілька життєво небезпечних поранень. Пірати вирішили, що чоловік більше не жилець і покинули його самого на кораблі, а самі увезли полонених. Але українець не здавався. Він полагодив зв'язок і, одержавши добро від компанії власника судна, вже на ранок привів корабель на стоянку – всліпу та без лоцмана. Хоча зазвичай таким кораблем має керувати дев’ятеро осіб. Аби вижити, кримчанин ковтав антибіотики і пив воду з медом. Наступати на прострелену ногу чоловік уже не міг, тому по кораблю пересувався за допомогою рук.

Після пережитого, Олександр переніс тяжку операцію. Йому витягли кулю з ноги, але, як потім виявилось, занесли інфекцію. Через це йому довелося пройти тривалий курс лікування в Гамбурзі. Лікування допомогло, але на все життя у нозі Олександра залишилась понад сотня скелець – лікарі рекомендують їх не займати… Олександр Чумаков не покинув улюбленої справи, зараз він працює першим помічником капітана у канадській компанії та, попри пережите, знову ходить у рейси.

Переглянути інших лауреатів цього року

Переглянути інших лауреатів номінації