Лауреати

Віктор Атаманов

Видатні приклади відваги

Гордість країни 2011 року

Віктор порався на городі, аж раптом почув із сусіднього подвір’я: "Будинок горить!". Побачив 6-річну Софійку, що бігла дорогою, - і щосили кинувся до сусідньої оселі. Віктор Атаманов виніс із хати, що зайнялася, Кирила, Оленку та тримісячного Іллю. - Коли біг, вже думав, чи зможу я звідти вийти, - згадує герой. – До того ж, чи хтось побачить, що я там, у середині будинку? Усіляке ж може бути. Як з’ясувалося згодом, лихо трапилося через Кирилові пустощі. Хлопчик вирішив підпалити свою конячку-гойдалку. Коли дорослі пішли у справах, малий дістав сірники. Тут і сталося лихо. Полум’я спочатку обхопило іграшку. Минуло зовсім трохи часу і будинок вже був оповитий димом. Прориваючись крізь дим, Віктор знайшов Кирила. Потім намацав у кутку однієї з кімнат Оленку. Схопивши дівчинку на руки, чоловік виніс її на двір. Залишалося найскладніше – знайти маленького Іллю. Маля вже геть знесилилося кричати. - Я чув тільки хрип, та й то ледь-ледь, - згадує Віктор. Коли найстрашніше було позаду, вже в лікарні повідомили: ще кілька хвилин, і маленького Іллю навряд чи вдалося б уберегти. - Якби діти ще зо п’ять хвилин подихали цим повітрям, врятувати їх ніхто б не зміг, - каже Алла Томанчук, головний лікар Летичівської лікарні.